Водопоглинання та ударна в’язкість композитів ПВХ/деревинна мука
DOI:
https://doi.org/10.23939/chcht04.03.225
| Attachment | Size |
|---|---|
 full_text.pdf | 99.22 KB |
Abstract:
Методом компресійного формування з використанням оболоні і серцевини Angelin Pedra як наповнювача приготовлено композити ПВХ/деревинна мука. Проведено тести зразків композитів на занурення у воду та ударну в’язкість. Показано, що водопоглинання всіх композитів зростає зі збільшенням тривалості занурення і вмісту деревини. Встановлено, що отримані величини є значно нижчими порівняно із контрольними зразками з простої деревини та композитами деревина-пластик, які описані в літературі. Композити ПВХ/оболонь характеризуються вищими величинами водопоглинаючої здатності завдяки різниці у співвідношенні компонентів. ПВХ і композит ПВХ/оболонь, що містить 10 мас.част. деревинної муки, виявляють найбільшу водопоглинаючу здатність протягом 63 днів, що становить, відповідно, 0,25 і 0,58 % приросту ваги. В тесті на ударну в’язкість показано, що саме вміст деревини, а не її тип, впливає на отримані результати. Композити, що містять 10 мас.част. деревини мають вищу ударну в’язкість, ніж ті, що містять 25 і 40 мас.част. деревинної муки. Загалом, найкращі результати за обома дослідженнями виявляють композити з 10 мас.част деревинної муки.
References:
[1] Morrell J.: Int Biodeterior Biodegrad., 2002, 49, 253.
[2] Hristov V., Lach R. and Grellmann W.: Polym. Test., 2004, 23, 581.
[3] Nygard P., Tanem B., Karlsen T. et al.: Compos. Sci. Techn., 2008, 68, 3418.
[4] Colom X., Carrasco F., Pages P. and Canavate J.: Compos. Sci. Techn., 2003, 63, 161.
[5] Jiang H. and Kamdem D.: J. Vinyl Add. Techn., 2004, 10, 59.
[6] Bengtsson M. and Oksman K.: Compos. Sci. Techn., 2006, 66, 2177.
[7] Valle G., Tavares M., Luetkmeyer L. and Stael G.: Macromol. Symp., 2007, 258, 113.
[8] Tserki V., Zafeiropoulos N., Simon F. and Panayiotou C.: Composites A, 2005, 36, 1110.
[9] Yang H., Wolcott M., Kim H. et al.: Compos. Struct., 2007, 79, 369.
[10] Zheng Y., Cao D., Wang D. and Chen J.: Composites A, 2007, 38, 20.
[11] Bledzky A., Letman M., Viksne A. and Rence L.: Composites A, 2005, 36, 789.
[12] Shi S. and Gardner D.: Composites A, 2006, 37, 1276.
[13] Bledzki A. and Faruk O.: Compos. Sci. Techn., 2004, 64, 693.
[14] Bledzki A. and Gassan J.: Progr. Polym. Sci., 1999, 24, 221.
[15] Saheb D. and Jog J.: Adv. Polym. Techn., 1999, 18, 351.
[16] Iulianelli G.: PhD thesis, Universidade Federal do Rio de Janeiro, Brazil 2008.
[17] Rocha G., Silva F., Curvelo A. and Araujo J.: Brazilian Symposium on the Chemistry of Lignins and other Wood Components, Curitiba, Brazil 1997, 3.
[18] Rocha G.: PhD thesis, Universidade de Sao Paulo, Brazil 2000.
[19] Cui Y., Lee S., Noruziaan B. et al.: Composites A, 2008, 39, 655.
[20] Hillig E., Freire E., Carvalho G. et al.: Ciencia Florestal, 2006, 16, 343.
[21] Jacoby P., Sullivan R. and Crostic W.: ANTEC, 2001, 1991.
[22] Kuan C., Kuan H., Ma C. and Huang C.: Composites A, 2006, 37, 1696.
[23] Vianna W., Correa C. and Razzino C.: Polimeros: Ciencia e Tecnologia, 2004, 14, 339.
[24] Amim P.: PhD thesis, Universidade Federal do Rio de Janeiro, Brazil 2006.
[25] Rodolfo A.: PhD thesis, Universidade da Sao Paulo, Brazil 2005.
[26] Sombatsompop N. and Chaochanchaikul K.: Polym. Intern., 2004, 53, 1210.
The journal is accepted into Emerging Sources Citation Index (ESCI) - new index in the Web of Science™ Core Collection
The journal is indexed in the international scientometric databases:
