Виробництво деревного вугілля: огляд

Serhiy Pyshyev1, Denis Miroshnichenko2, Ivan Malik2, Aquilino Bautista Contreras3, Nader Hassan4, Ahmed Abd ElRasoul4
Affiliation: 
1 Lviv Polytechnic National University, 12, Bandera St., 79013 Lviv, Ukraine 2 National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”, 2, Kirpychova St., 61002 Kharkiv, Ukraine 3 Carbosur, Calle Mexico F12, Parque Industrial Maquilador Oaxaca 2000, Magdalena Apasco Etla, C.P. 68226, Oaxaca, Mexico 4 Nader Group Engineering, Rasta Hotel, Unit 728, P.C. 42512, Port Said, Egypt dvmir79@gmail.com
DOI: 
https://doi.org/10.23939/chcht15.01.061
AttachmentSize
PDF icon full_text.pdf547.93 KB
Abstract: 
Проаналізовано застосування деревного вугілля (ДВ) у різних галузях промисловості та сучасні уявлення про чинники, які впливають на процес отримання ДВ. Описано вплив характеристик (розмір, фізичні властивості, хімічний склад) й природи вихідної сировини (деревина чи сільськогосподарські відходи), температури карбонізації, швидкості нагрівання, рівню кисню та тиску на вихід і якість ДВ. Проведено аналіз існуючих технологій виробництва деревинного вугілля та їх класифікацію за типом ініціювання нагріву і підтримуванням температури впродовж процесу карбонізації. Розглянуто процеси виробництва деревинного вугілля Lambiotte, DPC та Carbonex.
References: 

[1] Altun N., Hiçyılmaz C., Kök M.: J. Anal. Appl. Pyrolysis, 2003, 67, 369. https://doi.org/10.1016/S0165-2370(02)00075-X
[2] Shuping Z., Tulong W., Minde Y. et al.: Bioresource Technol., 2010, 101, 359. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2009.08.020
[3] Pyshyev S., Prysiazhnyi Yu., Shved M. et al.: Сrit. Rev. Envir. Sci. Tech., 2017, 24, 2387. https://doi.org/10.1080/10643389.2018.1426968
[4] Prysiazhnyi Yu., Shved M., Pyshyev S. et al.: Chem. Chem. Technol., 2018, 12, 355. https://doi.org/10.23939/chcht12.03.355
[5] Malovanyy M., Petrushka K., Petrushka I.: Chem. Chem. Technol., 2019, 13, 372. https://doi.org/10.23939/chcht13.03.372
[6] Food and Agricultural Organization. Forestry Production and Trade; FAO: Rome, Italy, 2019.
[7] WorldWildlife Fund. The Dirty Business of Barbecue Charcoal;WorldWildlife Fund: Washington, DC, USA,2019.
[8] Bailis R., Rujanavech C., Dwivedi P. et al.: Energy Sustain. Dev., 2013,17, 189. https://doi.org/10.1016/j.esd.2012.10.008
[9] Pereira E., Martins M., Pecenka R. et al.: Renew. Sustain. Energy Rev.,2017, 75, 592. https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.11.028
[10] The Forest Trust. Charcoal TFT Research. http://www.tftearth.org/wp-content/uploads/2015/05/TFT-charcoal-research...
[11] MacroMarket. Wood Charcoal (Including Shell or Nut Charcoal). https://macro.market/product/09440200
[12] Observatory of Economic Complexity. Wood Charcoal (Including Shell or Nut Charcoal). https://oec.world/en/profile/hs92/440200/
[13] International Energy Agency. What is Energy Security? International Energy Agency: Paris, France, 2018.
[14] United States Chamber of Commerce. International Index of Energy Security Risk. Assessing Risk in a GlobalEnergy Market. https://www.globalenergyinstitute.org/sites/default/files/energyrisk_int...
[15] Industrial charcoal making. Food and agriculture organization of the United Nations. Rome, 1985, 142.
[16] Pereira B., Oliveira A., Carvalho A. et al.: Int. J. Forestry Res., 2012, 523025. https://doi.org/10.1155/2012/523025
[17] Nhuchhen D., Afzal M.: Bioengineering, 2017, 4, 7. https://doi.org/10.3390/bioengineering4010007
[18] Jigisha P., Channiwala S., Ghosal G.: Fuel, 2005, 84, 487. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2004.10.010
[19] Briseno-Uribe K., Carrillo Parra A., Bustamante-Garcia V. et al.: Int. J. Green Energ., 2015, 12, 961. https://doi.org/10.1080/15435075.2014.891121
[20] Oyedun A., Lam K., Hui C.: Chinese J. Chem. Eng., 2012, 20, 455. https://doi.org/10.1016/S1004-9541(11)60206-1
[21] Bustos-Vanegas J., Martins M., Freitas A. et al.: Fuel, 2019, 244, 412. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2019.01.136
[22] Somerville M., Deev A..: Renew. Energ., 2020, 151, 419. https://doi.org/10.1016/j.renene.2019.11.036
[23] Kluska J., OchnioM., Kardas D.: Waste Manage., 2020, 105, 560. https://doi.org/10.1016/j.wasman.2020.02.036
[24] Zhang X., Yuan Z., Yao Q. et al.: Bioresour. Technol., 2019, 290, 121800. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2019.121800
[25] Takada M., Niu R., Minami E. et al.: Biomass Bioenerg., 2018, 115, 130. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2018.04.023
[26] Fu P., Yi W., Bai X. et al.: J. Bioresour. Technol., 2011, 102, 8211. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2011.05.083
[27] Chun Y., Sheng G., Chiou C. et al.: Environ. Sci. Technol., 2004, 166, 500. https://doi.org/10.1021/es960481f
[28] Ahmad M., Lee S., Dou X. et al.: Bioresour. Technol., 2012, 118, 536. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2012.05.042
[29] Demirbas A.: Energy, 1999, 24, 141. https://doi.org/10.1016/S0360-5442(98)00077-2
[30] Miranda M., Veras C., Ghesti G: Waste Manage., 2020, 103, 177. https://doi.org/10.1016/j.wasman.2019.12.025
[31] Ahmad R., Sulaiman S., Yusuf S. et al.: Platform: A Journal of Engineering, 2020, 4, 73.
[32] Tran K.-Q., Alonso M., Wang L. et al.: Energy Procedia, 2017, 105, 787. https://doi.org/10.1016/j.egypro.2017.03.390
[33] Wang L., Skreiberg O., Gronli M. et al.: Energ. Fuel., 2013, 27, 2146. https://doi.org/10.1016/j.egypro.2017.03.390
[34] Di Blasi C.: Prog. Energ. Combust., 2008, 34, 47. https://doi.org/10.1016/j.pecs.2006.12.001
[35] Bui H.-H., Wang L., Tran K.-Q. et al.: Energy Procedia, 2017, 105, 316. https://doi.org/10.1016/j.egypro.2017.03.320
[36] Liu H. et al.: Energ. Fuel., 2003, 17, 961. https://doi.org/10.1021/ef020231m
[37] Adschiri T, Kojima T, Furusawa T.: Chem. Eng. Sci., 1987, 42, 1319. https://doi.org/10.1016/0009-2509(87)85005-4
[38] Wang L., Barta-Rajnai E., Hu K.: Energy Procedia, 2017,105, 830. https://doi.org/10.1016/j.egypro.2017.03.397
[39] Rodriges T., Braghini Jr. A.: J. Anal. Appl. Pyrolysis, 2019, 143, 104670. https://doi.org/10.1016/j.jaap.2019.104670
[40] Rodriges T., Braghini Jr. A.: Renew. Sustain. Energ. Rev., 2019, 111, 170. https://doi.org/10.1016/j.rser.2019.04.080
[41] Gronli M.: Industrial production of charcoal. SINTEF Energy Research. 1999. N-7465. Trondheim. Norway.
[42] Kammen D., Lew D. (Eds.): Renewable and Appropriate Energy Report. National Renewable Energy Laboratory: University of California, Berkeley 2005.
[43] Lambiotte A.: Pat. US2289917A, Publ. July 14, 1942.
[44] Emrich W.: Handbook of Charcoal Making – the Traditional and Industrial Methods. Springer 1985. https://doi.org/10.1007/978-94-017-0450-2
45] Kajina W., Junpen A., Garivait S.: J. Sustain. Energ. Environ., 2019, 10, 19.
[46] Lucio A., Santos S.: Proceed. 2nd International Meeting on Ironmaking and 1st International Symposium on Iron Ore. ABM Publishers, Sao Luis City-Maranhao State Brazil, 2004, 2, 1133.
[47] Lucio A, Viera S: 45 Seminario de Reducao de Minerio de Ferro e Materias-primas, ABM. Rio de Janeiro 2015, RJ, Brazil.
[48] http://carbonex.fr/home.html
[49] Zola F., Colmenero J., Aragao F. et al.: Energy, 2020, 190, 116377. https://doi.org/10.1016/j.energy.2019.116377