Активація та характеристика алжирського каолініту, нового і екобезпечного каталізатора синтезу полістирену та полі(1, 3-діоксолану)

Sarra Sabrina Aiche1, Hodhaifa Derdar1, 2, Zakaria Cherifi1, 2, Mohammed Belbachir1, Rachid Meghabar1 (pp 551-558)
Affiliation: 
1 Laboratoire de Chimie des Polymères, Département de Chimie, FSEA, Université Oran1 Ahmed Benbella BP N° 1524 El M’Naouar, 31000 Oran, Algeria 2 Centre de Recherche Scientifique et Technique en Analyses Physico-Chimiques (CRAPC), BP 10 384, Siège ex-Pasna Zone Industrielle, Bou-Ismail CP 42004, Tipaza, Algeria hodhaifa-27@outlook.fr
DOI: 
https://doi.org/10.23939/chcht15.04.551
AttachmentSize
PDF icon full_text.pdf584.15 KB
Abstract: 
Досліджено новий каталізатор, приготований з алжирської глини, та розроблено новий метод синтезу полістиролу та полі(1,3-діоксолану). Показано, що модифіковану алжирську глину (Каолініт-Н+) можна використовувати як екокаталізатор. Каолініт-Н+ являє собою протоннообмінену глину, приготовлену звичайною реакцією обміну. Встановлено, що полімеризація стирену в масі за кімнатної температури та часі реакції 3 години дає можливість одержувати продукт з виходом 83 %. З використанням 1Н ЯМР визначена молекулярна маса отриманого полістирену, яка становить приблизно 2196 г/моль. При полімеризації (1,3-діоксолану) за кімнатної температури та часі реакції 3 год отримано продукт з виходом 91%. Розрахована молекулярна маса отриманого полі(1,3-діоксолана) становить приблизно 573 г/моль. Структуру отриманих полімерів підтверджено Фур‘є-спектроскопією, 1H ЯМР, рентгеноструктурним аналізом та скануючої електронною мікроскопією.
References: 

[1] Vilela C., Sousa A., Fonseca A. et al.: Polym. Chem., 2014, 9. https://doi.org/10.1039/c3py01213a
[2] Huang X., Brittain W.: Macromolecules, 2001, 34, 3255. https://doi.org/10.1021/ma001670s
[3] Derdar H., Belbachir M., Hennaoui F. et al.: Polym. Sci. B, 2018, 60, 555 https://doi.org/10.1134/S1560090418050056
[4] Derdar H., Belbachir M., Harrane A.: Bull. Chem. React. Eng. Catal., 2019, 14, 69. https://doi.org/10.9767/bcrec.14.1.2692.69-78
[5] Haoue S., Derdar H., Belbachir M. et al.: Bull. Chem. React. Eng. Catal, 2020, 15, 221. https://doi.org/10.9767/bcrec.15.1.6297.221-230
[6] Varma R.: Tetrahydron, 2002, 58, 1235. https://doi.org/10.1016/S0040-4020(01)01216-9
[7] Cervantes R., Mayoral E.: Appl. Clay Sci., 2017, 143, 250. https://doi.org/10.1016/j.clay.2017.03.033
[8] Ray S., Okamoto M.: Prog. Polym. Sci., 2003, 28, 1539. https://doi.org/10.1016/j.progpolymsci.2003.08.002
[9] Thomas W., Wu L., Feng Y.: Soil Sci., 1978, 126, 15.
[10] Derdar H., Geoffrey R., Vidhura S. et al.: Polymers, 2020, 12, 1971. https://doi.org/10.3390/polym12091971
[11] Harrane A., Meghabar R., Belbachir M.: Int. J. Mol. Sci., 2002, 3, 790. https://doi.org/10.3390/i3070790
[12] Baghdadli M., Meghabar R., Belbachir M.: Asian J. Chem., 2016, 28, 1197. https://doi.org/10.14233/ajchem.2016.19139
[13] Meghabar R., Megherbi A., Belbachir M.: Polymer, 2003, 44, 4097. https://doi.org/10.1016/S0032-3861(03)00400-2
[14] Akeb M., Harrane A., Belbachir M.: Green Mater., 2018, 6, 58. https://doi.org/10.1680/jgrma.17.00040
[15] El-Kebir A., Harrane A., Belbachir M.: Arabian J. Sci. Eng., 2016, 41, 2179. https://doi.org/10.1007/s13369-015-1862-z
[16] Derdar H., Meghabar R., Benachour M. et al.: Polym. Sci. A, 2021, 63, 568. https://doi.org/10.1134/S0965545X21050023
[17] Sozer N., Kokini J.: Trends Biotechnol., 2009, 27, 82. https://doi.org/10.1007/s13197-012-0873-y
[18] Giannini L., Galimberti M., Citterio A., Cozzi D.: Chemistry of Rubber–Organoclay Nanocomposites [in]: Galimberti M. (Ed.), Rubber-Clay Nanocomposites: Science, Technology and Application. John Wiley and Sons 2011, p. 127-144. https://doi.org/10.1002/9781118092866.ch5
[19] Sukumar R., Menon A.: J. Appl. Polym. Sci., 2008, 107, 3476. https://10.1002/app.27469
[20] Murray H.: Appl. Clay Sci., 2000, 17, 207. https://doi.org/10.1016/S0169-1317(00)00016-8
[21] Guo S., Zhang G., Wang J.: J. Colloid Interface Sci., 2014, 433, 1. https://doi.org/10.1016/j.jcis.2014.07.017
[22] Belver C., Muñoz M., Vicente M.: Chem. Mater., 2002, 14, 2033. https://doi.org/10.1021/cm0111736
[23] Solomon D., Swift J., Murphy A.: J. Macromol. Sci. A, 1971, 5, 587. https://doi.org/10.1080/00222337108061046
[24] Wang M., Huang P.: Appl. Clay Sci., 1989, 4, 43. https://doi.org/10.3390/polym10091002
[25] Zhao S.,, Qiu S., Zheng Y. et al.: Mater. Design, 2011, 32, 957. https://doi.org/10.1016/j.matdes.2010.07.020
[26] Hensen K., Mahaim C., Holderich W.: Appl.Catal. A, 1997, 149, 311. https://doi.org/10.1016/S0926-860X(96)00273-6
[27] Ouis N., Benharrats N., Belbachir M.: Comptes Rendus-Chimie, 2004, 7, 955. https://doi.org/10.1016/j.crci.2004.06.003
[28] Felhi M., Tlili A., Gaied M., Montacer M.: Appl. Clay Sci., 2008, 39, 208. https://doi.org/10.1016/j.clay.2007.06.004
[29] Chandrasekhar S., Ramaswamy S.: Appl. Clay Sci., 2007, 37, 32. https://doi.org/10.1016/j.clay.2006.11.007
[30] Oliveira M., Furtado S. et al.: An. Acad. Bras. Ciênc., 2007, 79, 665.
https://doi.org/10.1590/S0001-37652007000400008
[31] Bobos J., Duplay J., Rocha J. et al.: Clays Clay Minerals, 2001, 49, 596. https://doi.org/10.1346/CCMN.2001.0490609
[32] Cicel B.: Carpath. Ser. Clays, 1992, 43, 3.
[33] Hernandez M.: Etude de mélanges ternaires époxyde/PMMA/montmorillonite. Élaboration, contrôle de la morphologie et des propriétés, thèse de doctorat, INSA de Lyon, 2007, p. 16-23.
[34] Bensaada N., Ayat M., Meghabar R., Belbachir M.: Curr. Chem. Lett., 2015, 4, 55. https://doi.org/10.5267/j.ccl.2015.3.002
[35] Belbachir M., Harrane A., Meghabar R.: Macromol. Symposia, 2006, 246, 1. https://doi.org/10.1002/masy.200651301
[36] Ayat M., Harrane A., Belbachir M.: Appl. Polym. Sci., 2008, 109, 1476. https://doi.org/10.1002/app.28285
[37] Yahiaoui A., Belbachir M.: Appl. Polym. Sci., 2006, 100, 1681. https://doi.org/10.1002/app.22946