Фосфорильовані цеоліт-а/хітозанові композити як протонообмінні мембранні паливні елементи

Siti Wafiroh, Abdulloh Abdulloh, Alfa Akustia Widati
Affiliation: 
1 Faculty of Science and Technology, Universitas Airlangga, Campus C Mulyorejo, 60115 Surabaya, East Java, Indonesia sitiwafiroh@yahoo.com
DOI: 
https://doi.org/10.23939/chcht12.02.229
AttachmentSize
PDF icon full_text.pdf578.8 KB
Abstract: 
Виготовлено фосфорильовані цеоліт-А/хітозанові композити та показано можливість їх використання як альтернативного матеріалу для протонообмінних мембранних паливних елементів (ПОМПЕ). Таку можливість продемонстровано механічними властивостями, властивістю до набухання, протонною провідністю, метанольною проникністю та термічною стійкістю. Депротонуванням, демінералізацією та деацетилюванням одержано хітозан з відходів ракоподібних креветок. Проведено його модифікування з використанням цеоліту А в різних концентраціях. Додаткове модифікування проведено з використанням трифосфату натрію (ТФН) як фосфорилюючого агенту та глутаральдегіду як зшиваючого агенту. За результатами скануючої електронної мікроскопії встановлено, що мембрана має жорсткі пори. Показано, що фосфорильований цеоліт-А/хітозан гібридний композит як електролітна мембрана з модифікованими природними полімерами може стати рішенням екологічного та економічного паливного елемента.
References: 

[1] Kilner J., Skinner S., Irvine C., Edwards P.: Functional Materials for Sustainable Energy Applications. Woodhead Publishing, Cambridge 2012.
[2] Scherer G.: Advances in Polymer Science. Springer, Verlag Berlin Heidelberg 2008.
[3] Cheng X., Zhang J., Tang Y. et al.: J. Power Sources, 2008, 167, 25. https://doi.org/10.1016/j.jpowsour.2007.02.027
[4] Zeis R.: Beilstein J. Nanotechnol., 2015, 6, 68. https://doi.org/10.3762/bjnano.6.8.
[5] Myles T., Kimia S., Maric R., Mustain W.: Catalysts, 2015, 5, 1673. https://doi.org/10.3390/catal5041673
[6] Se-Kwon K.: Chitin, Chitosan, Oligosaccharides and Their Derivatives, CRC Press, London New York 2010.
[7] Xiang Y., Yang M., Guo Z. et al.: J. Membrane Sci., 2009, 337, 318. https://doi.org/10.1016/j.memsci.2009.04.006
[8] Cao L., Shen X., Yang B. et al.: RSC Adv., 2016, 6, 68407. https://doi.org/10.1039/C6RA09291H
[9] Ghufira Y., Angasa E., Ariesta J.: Aceh Int. J. Sci. Technol., 2012, 1, 26.
[10] Laomongkonnimit P., Soontarapa K.: Proceed. fourth Thailand Materials Science and Technlogy Conf., Khlong Luang, Thailand, 2006, 266.
[11] Pera-Titus M., Mallada R., Liorens J. et al.: J. Membr. Sci. 2008, 278, 401. https://doi.org/10.1016/j.memsci.2005.11.026
[12] Wilkinson D., Zhang J., Hui R. et al.: Proton Exchange Membrane Fuel Cells: Materials Properties and Performance, CRC Press, London NY 2009.
[13] Vijayalekshmi V., Khastgir D.: J. Membrane. Sci., 2017, 523, 45. https://doi.org/10.1016/j.memsci.2016.09.058
[14] Yunizal N., Murdinah T.: In. Agritech. 2001, 21, 113.
[15] Khan T., Peh K., Ching H.: J. Pharm. Pharm. Sci., 2002, 5, 3, 205.
[16] Pavia D., Lampman G., Kriz G.: Introduction to Spectroscopy. West. Washington Univ., Washington 2001.
[17] Khor E.: Chitin. Nat. Univ. of Singapore, Singapore 2001.
[18] Li B., Shan C.-L., Zhou Q. et al.: Mar. Drugs, 2013, 11, 1534. https://doi.org/10.3390/md11051534.
[19] Ma J., Sahai Y.: ECS Transactions, 2012, 42, 101. https://doi.org/10.1149/1.4705485
[20] Shweta A., Sonia P.: Int. Res. J. Pharmacy, 2013, 4, 45.
[21] Kunjachan S., Jose S., Lammers T.: Asian J. Pharmac., 2010, 4, 148.
[22] Wang Y., Yang D., Zheng X. et al.: J. Power Sources, 2008, 183, 454. https://doi.org/10.1016/j.jpowsour.2008.06.003