Адсорбція йонів Рb з оливних стічних вод за допомогою карбонової нанотрубки, модифікованої антрахіноном

Vahid Moghaddam Nansa1, Maryam Otadi2, Amir Heydarinasab1, Rahebeh Amiri3
Affiliation: 
1 Department of Chemical Engineering, Science and Research Branch, Islamic Azad University, Tehran, Iran 2 Department of Chemical Engineering, Central Tehran Branch, Islamic Azad University, Tehran, Iran 3 Department of Chemistry, Central Tehran Branch, Islamic Azad University, Tehran, Iran m_otadi@iauctb.ac.ir
DOI: 
https://doi.org/10.23939/chcht15.01.089
AttachmentSize
PDF icon full_text.pdf421.14 KB
Abstract: 
Досліджено адсорбційні властивості модифікованої антрахіноном карбонової нанотрубки (AКТ) в оливних стічних водах, що містять йони Pb. Модифіковані адсорбенти були охарактеризовані за допомогою Фур'є спектроскопії та скануючої електронної мікроскопії. Дослідження адсорбції та регенерації проводилися в пакетному режимі, використовуючи ортогональний масив Taguchi (L16) для оптимізації експериментальних пробігів. Контрольованими чинниками були: рН розчину (А); дозування адсорбенту (В); тип адсорбенту (С); час контакту (D); температура (F). Вплив кожного чинника на ефективність видалення металів з водного розчину вивчався на чотирьох рівнях. За допомогою атомно-абсорбційного спектрометра визначені концентрації йонів металів. Встановлено, що повне адсорбційне видалення йонів свинцю має місце за C0 = 10 мг•л-1, T = 338 K, pH = 6, m = 0,020 мг і t = 60 хв. Визначено, що для моделювання ізотерм адсорбції репрезентативною є модель Ленгмюра. Кінетика адсорбції свинцю AКT моделювалася за допомогою рівнянь псевдо-першого порядку, псевдо-другого порядку та внутрішньодифузійної кінетики. Встановлено, що кінетичне рівняння псевдо-другого порядку та модель внутрішньої дифузії є адекватними для опису кінетики адсорбції.
References: 

[1] Kraus U., Wiegand J.: Sci. Total. Environ., 2006, 367, 855. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2005.12.027
[2] Mohammad A., Othaman A., Hilal N.: Desalination, 2004, 168, 241. https://doi.org/10.1016/j.desal.2004.07.004
[3] Coca J., Gutiérrez G., Benito J.: Treatment of Oily Wastewater. [in:] Coca-Prados J., Gutiérrez-Cervelló G. (Eds.), Water Purification and Management. NATO Science for Peace and Security Series C: Environmental Security. Springer, Dordrecht 2011. https://doi.org/10.1007/978-90-481-9775-0_1
[4] Bayramoglu G., Altintas B., Arica M.: Chem. Eng. J., 2009, 152, 339. https://doi.org/10.1016/j.cej.2009.04.051
[5] Pyrzysnska K., Bystrzejewski M.: Colloid Surface A, 2010, 362, 102. https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2010.03.047
[6] Babel S., Kurniawan T.: J. Hazard. Mater., 2003, 97, 219. https://doi.org/10.1016/S0304-3894(02)00263-7
[7] Ajmal M., Rao R., Ahmad R., Ahmad J.: J. Hazard. Mater., 2000, 79, 117. https://doi.org/10.1016/S0304-3894(00)00234-X
[8] Zhang L., Zeng L., Cheng Z.: J. Mol. Liq., 2016, 214, 175. https://doi.org/10.1016/j.molliq.2015.12.013
[9] Bhatnagar A., Sillanpää M.: Adv. Colloid Interface Sci., 2009, 152, 26. https://doi.org/10.1016/j.cis.2009.09.003
[10] van Hullebusch E., Peerbolte A., Zandvoort M., Lens P.: Chemosphere, 2005, 58, 493. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2004.09.017
[11] Cai J., Liu G., Tuo Y. et al.: J. Appl. Sci., 2014, 14, 833. https://doi.org/10.3923/jas.2014.833.837
[12] Ghosh S., Swaminathan T.: Chem. Biochem. Eng. Q., 2003, 17, 319.
[13] Taguchi E., Gorsuch G., Lems K., Rosszell R.: Reading in a Foreign Language, 2016, 28, 101.
[14] Farghalia A., Bahgatb M., Enaiet Allaha A., Khedra M.: Beni-Suef Univ. J. Basic Appl. Sci., 2013, 2, 61. https://doi.org/10.1016/j.bjbas.2013.01.001
[15] Barathi P., Kumar A.: Electroanalysis, 2014, 26, 1. https://doi.org/10.1002/elan.201400250
[16] Hokkanen S., Repo E., Suopajärvi T. et al.: Cellulose, 2014, 21, 1471. https://doi.org/10.1007/s10570-014-0240-4
[17] Robati M.: J. Nanostruct. Chem., 2013, 3, 55. https://doi.org/10.1186/2193-8865-3-55