Error message

  • Deprecated function: Unparenthesized `a ? b : c ? d : e` is deprecated. Use either `(a ? b : c) ? d : e` or `a ? b : (c ? d : e)` in include_once() (line 1439 of /home/science2016/public_html/includes/bootstrap.inc).
  • Deprecated function: Array and string offset access syntax with curly braces is deprecated in include_once() (line 3557 of /home/science2016/public_html/includes/bootstrap.inc).

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВАРІАЦІЇ ПРАВОВОЇ КОНЦЕПТОСФЕРИ

І. Сковронська, Б. Юськів
AttachmentSize
PDF icon Full text PDF186.01 KB
Abstract: 
Розглянуто деякі фрагменти лексико-граматичних варіацій правової концепто- сфери, що відтворюють мовну концептуальну картину світу. Концептосфера права містить, відповідно, концепти зі сфери правознавства, до яких передусім зарахуємо концепти право, закон, правосуддя, судочинство. Уся складна і багатогранна система духовних цінностей, спосіб мислення, процес породження думки, світогляд, поведінка знаходять своє відображення у мові. Саме мова визначає спосіб членування світу в тій чи іншій культурі, спосіб його опису, інтерпретації. За допомогою мови людина описує категорії права, інтерпретує закон. Мова у праві – це не тільки питання юридичної техніки та стилістики, це конструктивна основа існування самого права як своєрідного соціального феномену. Юридичні норми закріплені словесно, тому поглиблені знання про властивості слова дають змогу осягнути логіку юридичного мислення, глибше розібратися у системній побудові права і механізмах її дії на свідомість і поведінку людей. Ключові слова мови права – це завжди “сигнали” певного юридичного світогляду, що виражають духовно-етичні ідеали суспільства та моральні принципи, усвідомлені людським розумом, сприйняті правовою системою і вербалізовані у мові. У мові відображено і деформації правосвідомості, що виникають у суспільстві. Зі зміною принципів, що конституюють розуміння права, змінюється й правова мова, а також спостерігається поява певних лексико-граматичних варіацій, оскільки нові ключові слова мають своє специфічне значення, інші можливості синтаксичної сполучуваності. Сучасна дійсність, як відомо, знову активізує проблему трансформації юридичної мови. Чинне законодавство, юридична наука та практика застосування права оперують поняттями “пріоритет прав та свобод людини і громадянина”, “розподіл влади”, “підприємницька діяльність” тощо. Водночас юридична мова здатна здійснювати і зворотний вплив на правову систему суспільства.
References: 

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь : ВИФ “ПЕРУН”, 2007. – 1738 с. 2. Венгеров А. Б. Теория государства и права: учебник для юрид. вузов. – М.: Новый Юрист, 1998. – 480 с. 3. Іванівська О. П. Звичаєве право в Україні. Етнотворчий аспект: навч. посіб. / О. П. Івановська. – К. : ТОВ “УВПК “ЕКС-Об”, 2002. – 264 с. 4. Історія європейської ментальности / за ред. Петера Дінцельбахера / переклав з нім. Володимир
Кам’янець. – Львів: Літопис, 2004. – 720 с. 5. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / Редкол.: О. С. Мельничук (головн. Ред.) та ін.. – К.: Наук. думка, 1983. – Т.4 : Н – П / уклад.: 6. Прадід Ю. Ф. Зміст понять та значення термінів закон і законність в сучасній юридичній літературі // У царині лінгвістики і права: Сімферополь: Еліньо, 2006. – С. 163–165. 7. Прадід Ю. Юридична лінгвістика як окрема галузь знань / Ю. Прадід // У царині лінгвістики і права. – Сімферополь: Еліньо, 2006. – С. 132–139 8. Сироткін В. М. Прислів’я та приказки як джерело вивчення етико-правових звичаїв і уявлень українського народу // Народна творчість та етнографія. – 1987. – № 1. – С. 39–42. 9. Словник синонімів української мови: у 2-х т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, Голова щук та ін.; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Ін-т української мови. – К., 200. – Т. 2: О–Я. – С. 381 10. Словник української мови: в 11 т. – К.: Наукова думка. – Т. 1, 1970. – 800 с.; Т. 3, 1972. – 746 с. 11. Степанов Ю. Константы: словарь русской культуры / Ю. Степанов. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Академический Проект, 2001. – 990 с.

Bibliography: 
Vìsn. Nac. unìv. “Lʹvìv. polìteh.”, Ser.: Ûrid. nauki, 2016; 837(9): 326–331