Використання соляної та ортофосфорної кислоти для швидкотверднучих литих емульсійно-мінеральних сумішей
Affiliation:
1 Institute of Building and Environmental Engineering,
Lviv Polytechnic National University,
12, Bandera St., 79013 Lviv, Ukraine
2 Private Enterprise “Laboratory WestRoadServices”,
5a, Naukova St., 79003 Lviv, Ukraine
3 Institute of Chemistry and Chemical Technologies,
Lviv Polytechnic National University,
12, Bandera St., 79013 Lviv, Ukraine
4 O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv,
17, Marshal Bazhanov St., 61002 Kharkiv, Ukraine
siduniurii@gmail.com
DOI:
https://doi.org/10.23939/chcht14.03.380
| Attachment | Size |
|---|---|
 full_text.pdf | 599.99 KB |
Abstract:
Розроблено та виготовлено шість складів повільнорозпадних бітумних емульсій для литих емульсійно-мінеральних сумішей (ЛЕМС). Визначено та підібрано зернові склади кам’яного матеріалу для ЛЕМС типу 1 (0-5 мм) та типу 3 (0-15 мм). Проведено підбір складу ЛЕМС за критеріями розпаду суміші, швидкості набору когезійної міцності та втрати матеріалу за вологого абразивного зносу на основі бітумних емульсій з використанням дистиляційних та окиснених бітумів, різного роду емульгаторів та соляної та ортофосфорної кислот. Доведено переваги використання ЛЕМС з ортофосфорною кислотою та емульгатором Redicote C-320Е. Показано, що така система зводить до мінімуму або виключає використання в її складі регулятора розпаду суміші і зменшує вміст портландцементу. Використання такої системи дає можливість виготовляти ЛЕМС на основі низькокислотного окисненого бітуму, виготовленого з легкої нафти та реактивного кам’яного матеріалу за критерієм загальної поверхневої активності, визначеної за показником метилену синього, з високими темпами твердіння суміші, а відповідно, і швидким пуском транспорту по влаштованому тонкошаровому покритті. Встановлено, що показники вологого абразивного зносу покриття цієї системи є значно нижчими показників традиційної системи на основі окисненого бітуму та нижчими навіть в порівняні з системою на основі дистиляційного бітуму.
References:
[1] Solomentsev A., Zhdanyuk V., Malyar V., Krut’ V.: Khim. Technol. Topliv i Masel, 1999, 35, 285.
[2] Sobol K., Blikharskyy Z., Petrovska N., Terlyha V.: Chem. Chem. Technol., 2014, 8, 461. https://doi.org/10.23939/chcht08.04.461
[3] Solodkyy S., Kahanov V., Hornikovska I., Turba Y.: East. Eur. J. Enterpr. Technol., 2015, 4, 40.
[4] Solodkyy S., Markiv T., Sobol K., Hunyak O.: MATEC Web of Conferences, Transbud, 2017, 116. https://doi.org/10.1051/matecconf/201711601016
[5] Broughton B., Lee S.-J., Kim Y.-J.: Int. Scholarly Res. Not., 2012, 2012. https://doi.org/10.5402/2012/279643
[6] Kelvin Z., Mukendi K. Kalambayi. Civil Eng. J., 2018, 4, 2242. https://doi.org/10.28991/cej-03091154
[7] Pyshyev S., Grytsenko Y., Solodkyy S. et al.: Chem. Chem. Technol., 2015, 9, 359. https://doi.org/10.23939/chcht09.03.359
[8] Zhi Х., Wang W., Tsai Y.: J. Central South Univ., 2012, 19, 2394.
[9] Nebrada Rodrigo F., Santos J.: Carreteras, 2005, 139, 78.
[10] Pyshyev S., Gunka V., Grytsenko Y., Bratychak M. : Chem. Chem. Technol., 2016, 10, 631. https://doi.org/10.23939/chcht10.04si.631
[11] Pyshyev S., Gunka V., Grytsenko Y. et al.: Int. J. Pavement Res. Technol., 2017, 10, 289. https://doi.org/10.1016/j.ijprt.2017.05.001
[12] Demchuk Y., Sidun I., Gunka V. et al.: Chem. Chem. Technol., 2018, 12, 456. https://doi.org/10.23939/chcht12.04.456
[13] Nykypanchuk M., Hrynchuk Y., Olchovyk M.: Chem. Chem. Technol., 2013, 7, 467. https://doi.org/10.23939/chcht07.04.467
[14] Zolotarev V., Pyrig Y., Galkin A.: Road Mater. Pavement Design, 2020, 21, 1399. https://doi.org/10.1080/14680629.2018.1551149 2020
[15] Takamura K., James A.: Paving with Asphalt Emulsions [in:] Huang S.-C., Benedetto H. (Eds.), Advanced Asphalt Materials: Road and Pavement Construction, Woodhead Publishing 2015, 393-426. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-100269-8.00013-1
[16] Furlong S., James A., Kalinowski E., Thompson M.: Colloid Surface A, 1999, 152, 147. https://doi.org/10.1016/S0927-7757(98)00628-1
[17] James A.: 2nd Asphalt Technology Conference of the Americas, 1999. https://doi.org/10.1016/S1350-4789(99)90389-6
[18] AkzoNobel Surface Chemistry: Information Bulletin of Department «Additives for road construction», 2012, 83, 13.
[19] AkzoNobel Surface Chemistry: Information Bulletin of Department «Additives for road construction», 2009, 80, 9.
[20] AkzoNobel Surface Chemistry: Information Bulletin of Department «Additives for road construction», 2013, 84, 6.
[21] Solodkyy S., Vollis O., Sidun Iu.: Theory and Building Practice, 2015, 823, 293.
[22] Sidun Iu., Solodkyy S., Vollis O. et al.: JTBP, 2020, 1, 88. https://doi.org/10.23939/jtbp2020.01.088
[23] EN 12591:2009. Bitumen and bituminous binders. Specifications for paving grade bitumens.
[24] ASTM D664. Standard test method for acid number of petroleum products by potentiometric titration.
[25] Didier L., Juan J.: Road Mater. Pavement Design, 2004, 5, 65. https://doi.org/10.1080/14680629.2004.9689988
[26] Hou S., Chen C., Zhang J. et al: Construct. Build. Mater., 2018, 191, 1221. https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2018.10.091
[27] ISSA A105. Recommended Performance Guideline For Emulsified Asphalt Slurry Seal A105, 2010.
[28] ISSA A143. Recommended Performance Guideline For Micro Surfacing, 2010.
[29] ISSA TB 100. Laboratory Test Method for Wet Track Abrasion of Slurry Surfacing Systems, 2018
[30] ISSA TB 139. Test Method to Determine Set and Cure Development of Slurry Surfacing Systems by Cohesion Tester, 2017
[31] Sidun I.: PhD thesis, Lviv Polytechnic National University, Lviv 2017.
The journal is accepted into Emerging Sources Citation Index (ESCI) - new index in the Web of Science™ Core Collection
The journal is indexed in the international scientometric databases:
